Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пориватися

Пориватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. порва́тися, -рву́ся, -рве́шся, гл. Порываться, рваться; бросаться, броситься. Скільки раз я поривався до вас. Г. Барв. 280. Ще гірш мене зневажає, а де́лі й бити вже порвалась. МВ. І. 29. Ой порвався козак Нечай до тугого лука. АД. II. 79. «Змилуйсь, свате, я в цій зроду лазні не купався!» Скорчивсь, зморщивсь, — шубовсть в воду та й назад порвався. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 106).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 343.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРИВАТИСЯ"
Блуканина, -ни, ж. Блужданіе, постоянное блужданіе; скитальничество.
Виконавець, -вця, м. Исполнитель. Желех.
Гре́белька, -ки, ж. Ум. отъ гребля.
Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли. Вас. 181.
Жученя́, -ня́ти, с. Маленькій жукъ.
Збаламу́тити, -му́чу, -тиш, гл. 1) Возмутить. 2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Перепнути, -пну, -не́ш, гл. = переп'ясти.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. І. 87.
Шкалювати, -люю, -єш, гл. 1) Поднимать на смѣхъ, поносить, ругать. Шкалював мене, шкалював. Черк. у. 2) ? Шо вже оббивають бляхою баню? Та ні, ше но тільки шкалюють. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.