Білорів, -ва, м. Встрѣчено въ заговорѣ какъ эпитетъ камня: В окіян-море під білоріз камінь ключі закидаю.
Висиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виспатися, -плюся, -пишся, гл. Высыпаться, выспаться. Доки ти висиплятимешся та вилежуватимешся? А в вівторок похмелялася, а в середу висиплялася. Хто як постеле, так і виспиться.
Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки.
Лоза́, -зи, ж. 1) Раст. лоза. Їж, козо, лозу, коли сіна немає. Люде гнуться, як ті лози, куди вітер віє. 2) — цареградська. Раст. Elaegnus hortensis. 3) Розга. 4) Весенняя хороводная игра, въ которой играющіе становятся в ключ, съ одного конца котораго двѣ дѣвушки подымаютъ руки, подъ которыми пробѣгаетъ крайняя играющая противоположнаго конца и тягне за собою увесь ключ, при чемъ поются принадлежащія этой игрѣ пѣсни. Такія-же точно игры (но съ другими пѣснями) — въ смородину и ключ. плести лозу — варіація этой игры въ Переяс. у. 5) довга лоза. Игра, подобная чехардѣ, описанная у Ум. лізка (ло́зка), лізонька (, (ло́зонька), — За густими лізоньками біжить річка струєчками.
Накопи́чувати, -чую, -єш, сов. в. накопи́чити, -чу, -чиш, гл. Набрасывать, набросать въ кучу, подобную копнѣ.
Подобатися, -баюся, -єшся, гл. Нравиться, понравиться. От подобалась богатиреві одна ікона.
Скошувати, -шую, -єш, сов. в. скоси́ти, -шу́, -сиш, гл. Скашивать, скосить. Косарь непевний, мовчки скосить. Молоде, то як косою скосило.
Утихомирювати, -рюю, -єш, сов. в. утихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Утихомирь тих проклятих собак.
Шестидесятка, -ки, ж. Счетная единица (копа) продаваемыхъ на базарѣ оконъ въ 60 штукъ.
