Дво́рище, -ща, с. Дворище, мѣсто, гдѣ былъ дворъ, усадьба. Із льохів, будинків, стаєнь, із хлопського трупа на дворищі в Рарожинських стала чорна купа. О, панське дворище! бодай нічого доброго в тебе не вступило.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком.
Моргослі́пий, -а, -е. Мигающій глазами чаще обыкновеннаго. Новомоск.
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи.
Нащадок, -дку, м.
1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Песиголовець — певно ціклопський нащадок.
2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі.
Підтягувати, -гую, -єш, гл. = підтягати.
Помолодіти, -ді́ю, -єш, гл. Помолодѣть, сдѣлаться молодымъ. Помолодів і зробився ще кращий, ніж був.
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. Инша добродійка і в дворі не потовпиться.
Сельбище, -ща, с. Поселеніе, мѣсто поселенія. Поосідали хуторами і сельбищами ті запорожці. Наш Хорол — як городок — ледаченький, а як сельбище, — то прехороше.
Химерувати, -рую, -єш, гл. Причудничать; капризничать. Ой, дочко, не дурій! Що се ти химеруєш? Якісь панські роскоші все вертяться в тебе на думиі.
