Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поріжок

Поріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ поріг. 2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЖОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЖОК"
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Де́лі нар. = Далі.
Збожево́літи, -лію, -єш, гл. Съ ума сойти. Котл. (1874), 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит. Г. Барв. 198.
Кумка, -ки, ж. Ум. отъ кума́.
Однодумність, -ности, ж. Единомысліе. Нема одностайности, однодумности в громаді. О. 1861. І. 323.
Почверткувати, -ку́ю, -єш, гл. = почаркувати.
Репаник, -ка, м. = репанець.
Сусічниця, -ці, ж. Мѣсто въ овинѣ, гдѣ складываютъ сѣно. Вх. Зн. 68.
Тьмити, тьмлю, миш, гл. Дѣлать темнымъ, мрачить. Желех. Та воно тьмить кругом мов ба на дощ. Волч. у.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЖОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.