Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порожденниця

Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця. Чуб. V. 847.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЖДЕННИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОЖДЕННИЦЯ"
Історичній, -я, -є. Историческій. Велика історична робота. О. 1861. І. 319. Книги історичні. K. Гр. Кв. XIII. Хто ж із них прозирнув глибше в історичню правду? К. ХП. 40.
Налома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = наламати.
Пужливий, -а, -е. Пугливый. Грин. III. 449.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Скаменілий, -а, -е. = скамянілий.
Спірати, -ра́ю, -єш, сов. в. сперти, зіпру, зіпреш, гл. 1) Опирать, опереть, упирать, упереть. 2) Удерживать, удержать, останавливать, остановить. Сперло дух. Захватило двухъ, нельзя дышать. У вовка аж дух сперло. Рудч. Ск. І. 3. 3) Препятствовать, воспрепятствовать, запретить. Іди дочко за Тодіра, я тобі не спераю. Федьк. То їх батько, жартувати не сперає. Федьк. І. 118.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Упокорити, -ся. Cм. упокорювати, -ся.
Цаністра, -ри, ж. = таністра. Вх. Уг. 273. Ум. цаністерка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОЖДЕННИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.