Вилюднювати, -нюю, -єш, сов. в. вилюдніти, -вію, -єш, гл.
1) Мужать, возмужать, развиться. Був він тоді таке мале та худе, а тепер, дивись, вилюдніло. У неї всі діти змалку так нездужали, а дивись, всі вилюднювали, ні одно не вмерло і здоровісінькі тепер.
2) Стать на людей похожимъ; стать приличнымъ, порядочнымъ и т. п. Був собі чоловік ні те, ні се, а потерся між людьми, то й вилюднів.
Висварити, -рю, -риш, гл. Добыть съ бранью.
Долива́ння, -ня, с. Доливаніе.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Повизволяти, -ля́ю, -єш, гл. Освободить (многихъ). З неволі престрашенної нас повизволяла.
Пообшивати, -ваю, -єш, гл. Обшить (во множествѣ).
Попарторити, -рю, -риш, гл. = попартолити.
Скакун, -на, м.
1) Прыгунъ.
2) Танцоръ. Маєш же дружбоньку скакуна?
3) Насѣк. Tetrix.
4) Ленъ-текучка, головки котораго лопаютъся на корню, роняя сѣмя.
5) Колесо въ колешні плуга, противоположное тому, которое идетъ въ бороздѣ; оно бываетъ часто безъ обода, съ однѣми спицами. Ум. скакунець, скакунчик.
Трактиїрник, -ка, м. = трахтирник.
