Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поріччя

Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧЧЯ"
Відлучувати, -чую, -єш, гл. = відлучати. Пастух одлучує овець од козлів. Єв. Мт. XXV. 32.
Засурпе́лити Cм. засурпелювати.
Зелене́нький, зелене́сенький, -а, -е., Ум. отъ зелений.
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві. Грин. І. 173.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини? Хата.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Позапірати, -ра́ю, -єш, гл. Запереть (во множествѣ).
Понакарбовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и накарбувати, но во множествѣ.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея. Вх. Уг. 271. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.