Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поріччя

Поріччя, -чя, с. Прирѣчная мѣстность. Сумск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 345.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІЧЧЯ"
Безувірка, -ки, ж. 1) Невѣрная, басурманка. 2) Злая, безсердечная женщина. Cм. бузувірка.
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Вилушок, -шка, м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.
Відциркувати, -кую, -єш, гл. При доеніи — выдаивать каждый сосокъ. Шух. І. 193.
Кимачисько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. ув. отъ кимак.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Лічи́льниця, -ці, ж. Счетчица. Я така лічильниця, що й не полічу сама. Лебед. у.
Підказувати, -зую, -єш, сов. в. підказати, -жу, -жеш, гл. Подсказывать, подсказать.
Улегці нар. Налегкѣ.
Шпарґал, -ла, м. Старая исписанная бумага. Пійди поговори з їми в магистраті: там зараз покажуть тобі трухлий шпарґал з вислою печаттю. К. ЧР. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.