Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порікати

Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Боротати, -таю, -єш, гл. 1) Очищать отъ шелухи (просо). 2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Здекретува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Опредѣлить, назначить. Яку б кару ледачому пакостникові здекретувати? К. ЧР. 272.
Розгарцюватися, -цююся, -єшся, гл. 1) Слишкомъ много ѣздить верхомъ. 2) Расшалиться.
Сильник, -ка, м. Могущественный человѣкъ. Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний — знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники. МВ. ІІІ. 104.
Устидитися, -джуся, -дишся, гл. Устыдиться, постыдиться. Да познають і встидяться що ти, Боже, моя поміч. К. Псал. 200.
Хвисткий, -а, -е. Гибкій. Одна дівча була гостренька.... Швидка, гнучка, хвистка, порскенька. Котл. Ен. ІІІ. 72.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Цегельний, -а, -е. Относящійся, принадлежащій кирпичному заводу.
Шапівка, -ки, ж. Шляпка у гриба. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.