Бзичати, -чу, -чиш, гл. = дзичати.
Вимогчи, -жу, -жеш, гл. = вимогти.
Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка.
Зако́хувати, -хую, -єш, сов. в. закоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. 1) Влюбляться, влюбиться, полюбить. І гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. 2) = викохувати, викохати. Сім літ силки закохати, — мої двері вилупити. Чи воно закохувано оті ліси, що вони такі хороші.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Ма́ліч, -чі, ж. Мелочь, все маленькое, мелкое.
Маха́ти, -ха́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] махну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Махать, махнуть. Він ішов позад їх до клуні, тихо махаючи батогом. Ой як зійшов серед моря та й став потопати, червоною хустиною на берег махати. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Летить орел через море, крилечками маше. Мечем махнув. 2) Быстро бѣжать, побѣжать, ѣхать, поѣхать, плыть, поплыть, мчаться, помчаться, отправиться. Треба кобилу запрягати та на село махати. Махай додому, бравий мій козаче! А тоді за греблю оп'ять човнами махають. А як же пан Шрам махне за Дніпро? Про диво сеє як почули, то люде зараз в степ махнули. І в ростич хто куди махнули. За море махнули.
Опияка, -ки, м. = опіяка.
Стрямкий, -а, -е. Крутой. Cм. стрімкий. Гора стрямка, треба воза гальмувати.
