Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порікати

Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРІКАТИ"
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ном. №751. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. АД. II. 110. Ум. гетьманонько. К. ПС. 21.
Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Н. Вол. у. Два щербаті глиняники. Левиц. І. 2. 2) = глинище. Н. Вол. у.
Негодонька, -ки, ж. Ум. отъ него́да.
Неправдивість, -вости, ж. 1) Лживость. Желех. 2) Сомнительность происхожденія, поддѣльность.
Обвітріти, -рію, -єш, гл. Быть обвѣяннымъ вѣтромъ.
Обшивчастий, -а, -е. обшивчасті (уставки). Уставки особымъ образомъ вышитыя. Kolb. I. 48.
Поскривлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. 1) Искривиться (во множествѣ). 2) Сдѣлать недовольную мину (о многихъ). Всі сестри, дивлячись ни матір, і собі поскривлялись. Левиц. І. 172.
Стіночка, -ки, ж. Ум. отъ стіна.
Урда, -ди, ж. = вурда.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.