Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Намі́тити Cм. намічувати.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Розбондарюватися, -рююся, -єшся, гл. Заняться бочарствомь въ широкихъ размѣрахъ.
Секунда, -ди, ж. При игрѣ на торбанѣ: второй изъ четырехъ верхнихъ тоновъ. тонь la.
Споконвіку нар. Искони. На високих горах лежить споконвіку сніг. Од споконвіку і донині ховалась од людей пустиня.
Убування, -ня, с.
1) Обуваніе.
2) Обувь.
3) Убываніе. Ум. обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Шталт, -ту, м. = кшталт. Вони усі на один шталт. Ми всі на один шталт шиті.
