Виштрикнути, -ну, -неш, гл. Выколоть. Вночі я боюсь ока де небудь виштрикнути.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа.
Зара́но нар. Слишкомъ рано. Жінка його уданенька вмерла зарано.
Куликів, -кова, -ко́ве Принадлежащій кулику. куликів лід. Поверхность воды, покрытая водорослями.
Наскубатися, -баюся, -єшся, сов. в. наскубтися, -буся, -бешся, гл.
1) Надирать, надрать. Добре наскубсь (хлопця).
2) Вдоволь надергиваться, надергаться. (У півня) пір'я покострубачене; а наскубся, стрепенувся... і пішов.
Настрахатися, -хаюся, -єшся, гл. Напугаться, испугаться.
Очкур, -ра, м.
1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Штани на йому без очкура й матні. З переляку очкур луснув. Били мене скілько влізло — очкур перервали.
2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій, а селянин міщанина — салогуб.
Повиїздити, -димо́, -дите́, гл. = повиїжджати.
Приглядати, -да́ю, -єш, сов. в. пригледіти, пригля́діти, -джу, -диш, гл. Присматривать, присмотрѣть. Пустіть мене, пані ...пригледіть за Одаркою.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника.
