Блювати, блюю, -єш, гл. Блевать, рвать. Багацтво він чуже пожер і звергне, бо повелить йому Господь блювати.
Кіптяга, -ги́, ж. Пыль. Кіптягу збили діти у хаті. Кіптяга така, що й світу не видко. Збив таку кептягу коло землянки.
Несправуватися, -вуюся, -єшся, гл. Быть неаккуратнымъ.
Пождати, -жду, -жде́ш, гл. Обождать, подождать. Пожди, небого! ще козак за мною їде. А пожди но! Чи зараз, чи пождавши поїдеш?
Понурість, -рости, ж. Угрюмость.
Пороспарювати, -рюю, -єш, гл. Распарить (во множествѣ).
Посмажити, -жу, -жиш, гл. Изжарить (во множествѣ).
Потопний, -а, -е. Относящійся къ потопу. Із небес потопні води.
Розраджати, -джа́ю, -єш, сов. в. розрадити, -джу, -диш, гл. Отсовѣтывать, разсовѣтывать, разсовѣтовать. Люде мені розраджають, же посагу мало, а вже ж мені тоє дівча до серця пристало. Твої сестри розрадили, щоби ми ся не любили.
Суверток, -тка, м. = сувертень. Як уже згортається прядіво, то пять ручаєк, — отой суверток і буде каліво.
