Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Го́сточко, -ка, м. Ум. отъ гість.
Допомина́ти, -на́ю, -єш, гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминав, той допоминає.
Зрізати Cм. зрізувати.
Кам'яниця, -ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. . Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.
Пагністки мн. Родъ растенія.
Палиґа, -ґи, ж.
1) Большая палка.
2) Крыша въ шахтномъ ходѣ.
Пробувати 2, -бую, -єш, гл. Пробовать, испытывать. Не треба пробувати Бот. Він же тебе цілує, він тебе милує! а він твого дівоцького розуму пробує.
Проотаманувати, -ну́ю, -єш, гл. Пробыть атаманомъ.
Сокирочка, -ки, ж. Ум. отъ сокира.
