Верескливий, -а, -е. Крикливый.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Дзеле́ний, -а, -е. = Зелений.
Дзюба́тий, -а, -е. 1) Съ большимъ клювомъ. Яструби дзюбаті. 2) = Дзюбаний. Дзюбата дівка. Був русявий, вусатий, дзюбатий.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Набазі́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. набазі́катися, -каюся, -єшся, гл. Наговариваться, наговориться, набалтываться, наболтаться.
Обидник, -ка, м. Обидчикъ.
Привабний, -а, -е. Привлекательный.
Світло II, нар. Свѣтло, ясно. Ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
