Відзначатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відзначитися, -чуся, -чишся, гл. Отражаться, отразиться, обозначаться, обозначиться. Ні в чім так не відзначилась душа, як у пісні. Все, що перейшло через серце і розум (українського народу) одзначилось в нашій рідній мові.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
Ме́рло нар. Мертво.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Начисто нар. Совершенно, вполнѣ. От буде снідання начисто гетьманське!
Перепелиха, -хи, ж. Самка перепела. Плакала стара баба Грициха, мов перепелиха.
Повивати, -ва́ю, -єш, сов. в. повити, -в'ю, -єш, гл.
1) Обвивать, обвить, повить. Молодиця в грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком. Високії ті могили, де лягло спочити козацькеє біле тіло, в китайку повите.
2) Пеленать, спеленать. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Не одцуравсь того слова, що мати співала, як малого повивала. Переносно: рожать, родить. І прийшла година і я тя повила, грудьми годувала, до серця тулила.
3) Завивать, завить. Ой ти, вербо кудрявая, хто на тобі кудрі повив?
4) Вить, свить (вѣнокъ). Старости, пані старости! благословіть молодій вінки повить!
Поприпікати, -ка́ю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Реваш, -ша, м. У гуц. древорубовь: счетъ срубленнаго дерева, проработанныхъ дней и пр., а у гуцульскихъ пастуховъ счетъ удоя, отмѣчаемыхъ зарубками на деревянномъ брускѣ, называемомъ колода и распадающемся вдоль на двѣ половины, при чемъ зарубки дѣлаются поперегъ бруска и проходятъ сразу черезъ обѣ половины его; одна изъ нихъ, также называемая реваш, отдается работнику или хозяину скота, а другая остается у ведущаго счетъ.
Рогожа, -жі, ж. Рогожа. Милого ложа — міх да рогожа, то мені постіль гожа. Ум. рого́жка.
