Білувати, -лую, -єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували.
Занеду́жати, -жаю, -єш, гл. Занемочь, заболѣть. Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько, з Криму ідучи. 175.
Крім пред. Кромѣ. Крім церков святих. Кохав він еще крім мене другі.
Лепо́к, -пка́, м. Раст. Asperugo Араrine.
Оченя, -няти, с. Глазокъ. Вміла мати брови дати, карі оченята, та не вміла на сім світі щастя-долі дати. Ум. оченя́тко.
Позріти, -рю, -риш, гл. Посмотрѣть, взглянуть. Позри, Єлена, на он ту гору.
Робіння, -ня, с. Работа, трудъ. Ум. робіннячко. Ой весна красна, що вона винесла? Ой винесла тепло і добрее літечко.... хорошим людям на робіннячко.
Соромітник, -ка, м. Безстыдникъ. То паскудник, соромітник, він і батька і матір ні за що не має.
Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. Співочу птицю чути.
