Баяння, -ня, с.
1) Разсказываніе (сказки).
2) Ворожба, шарлатанство.
Безсилий, -а, -е. Безсильный.
Ворітця, -тець мн.
1) Ум. отъ ворота.
2) Калитка. Зачиняй ворітечка й ворітця, а не пускай Василечка молодця.
Гуджа́, гуджга́!, меж. = Гиджга. А тю його! гуджга!
Зопаріти, -рію, -єш, гл. Заболѣть воспаленіемъ мочевого пузыря. Зопарів віл.
Пазинати, -на́ю, -єш, гл. = пазити.
Палата, -ти, ж. Палата, дворецъ, барскій домъ. Нащо батько, мати, високі палати, коли нема серця з серцем розмовлять.
Помір'я, -р'я, с. = і. Помірок. Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть.
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла.
Служенька, -ки, ж.
1) Ум. отъ слуга.
2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку.
