Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покутній

Покутній, -я, -є. Находящійся возлѣ покутя. Покутня стіна. Мил. 171. Покутнє вікно. Вас. 193. Перейду я сінечки і оту покутню лаву, перебула поговори, перебуду й славу. Мет. 87. Під покутнім, віконечком як голубка гула. Чуб. V. 552. 2) Покаянный. Я з себе верету покутню зняв. К. ПС. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНІЙ"
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Глодати, -даю, -єш, и гложу, -жеш, гл. Глодать. Воліла б мати твердий камінь глодами. Гол. І. 285. Дітей годувать, як камінь глодать. Черк. у. Ой кусайте, хоч глодайте, тільки мене не займайте. Чуб. V. 547. Не борони козі ліса, — най гложе. Чуб. І. 258.
Мусува́ння, -ня, с. 1) Измышленіе, придумываніе. 2) Броженіе.
Нестям, -му, м. = нестяма. Мир. ХРВ. 307.
Поодх.. Cм. повідх..
Попросом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста. Г. Барв. 459.
Почорніти, -ні́ю, -єш, гл. Почернѣть. Червона калино, чого почорніла? Мет. 93.
Родиня, -ні, ж. = родина. Обсіла ж мене чужина, все Іванкова родиня. Рк. Макс.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Услід нар. Вслѣдъ. За нею вслід і батько. Стор. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.