Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полузати

Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУЗАТИ"
Відказ, -зу, м. Отвѣтъ. Стор. ІІ. 23. МВ. І. 133.
Ди́ма, -ми, ж. Родъ тонкой прозрачной полосатой ткани, канифасъ. Чуб. VI. 114, 403. Гол. Од. 21. Ум. Ди́мка.
Змія, змії, ж. Змѣя. А під тим каменем да люта змія лежить. Чуб. III. 440. Ум. змійка.
Леопа́рд, -да, м. Леопардъ. І леопард із льоху вискочив на сцену... Ступив, зирнув, — і полилась святая кров. Шевч. 614.
Ма́йже нар. Почти.
Налати́ти, -лачу́, -тиш, гл. Прибить къ стропиламъ лати (Cм. лата).
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Реготати, -чу, -чеш, гл. 1) Хохотать. Ніч наша регоче, коровая хоче. Мет. 164. Що Микита сміється, до Марусі береться: а Маруся регочеться, до Микити не хочеться. Чуб. V. 177. 2) Ржать. Вх. Лем. 460.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Шуміти II, -млю, -миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Левиц. Пов. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Чуб. Шумітиме нагаєчка по над головою. Чуб. III. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.