Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покричати

Покричати, -чу́, -чи́ш, гл. Покричать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИЧАТИ"
Бахтати, -таю, -єш, гл. Буйно рости. Подольск. г.
Безувірний, -а, -е. 1) Невѣрный, басурманскій. Оддав його в ярмо поганцям безувірним. К. Псал. 247. 2) Злой, безсердечный. Cм. бузувірний.
Болотяний, -а, -е. 1) Болотный Сидять.... жаби на маленьких болотяних острівцях. Левиц. І. 91. Хоть болотяною водою промочу горло, коли нема кринишної. Чуб. II. 138. 2) Болотистый, грязный. Калюжі болотянії.
Навіну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Осердок, -дка, м. = осередок 1 и 2. Осердок у дереві. Ном. № 152. ст. 29 5.
Повиїдати, -даю, -єш, гл. Съѣсть все. Я понапікував, понаварював, а вони прийшли, повиїдали. Чуб. III. 73. Що варила, то все не повиїдане. Конст. у.
Увесьденички нар. Цѣлый день. Чоловік увесьденички в полі. Г. Барв. 197. Увесьденички усе говорили. Кв. І. 198.
Удати, -ся. Cм. удавати, -ся.
Фараґів, ґова, м. Топоръ. Вх. Зн. 74.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.