Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покришити

Покришити, -шу́, -шиш, гл. 1) Покрошить. Мовчи та диш, а то щоб і тебе на локшину не покришили. Кв. 2) Порѣзать небольшими кусками. Жінка достала хліба й соли, покришила сала. Левиц. Пов. 105. Покришене м'ясо. О. 1862. IV. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИШИТИ"
Авди́торство, -ва, с. Пребываніе авди́тором (въ 1-мъ знач.).
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Злотити, -чу, -тиш, гл. Золотить. Грин. III. 48. Ширинку шила, золотом злотим. Гол. IV. 535.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ. Вх. Лем. 443.
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Послонько, -ка, м. Ум. отъ посел, посол.
Похвилюватися, -лю́юся, -єшся, гл. 1) Поволноваться. 2) Взволноваться (во множествѣ).
Розстібатися, -баюся, -єшся, сов. в. розстебну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Синій жупан розстебнувся. Левиц. І. 240.
Рум'яність, -ности, ж. Румяность. Що мені по твоїй рум'яности, нема мені од тебе приязности. Чуб. V. 312.
Тупцюватися, -цююся, -єшся, гл. Переступать съ ноги на ногу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРИШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.