Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покульгати

Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЬГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЬГАТИ"
Запиха́тися, -ха́юся, -єшся, сов. в. запха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. 1) Забираться, забраться, влѣзть. Тілько прийшов до світлиці, в кімнату запхався. Чуб. V. 1081. 2) Только не сов. в. Ѣсть съ жадностью. Гризне і закриється кулаком, щоб не всі бачили, як він запихається. Св. Л. 219. Галушкою запихалася. Канев. у.
Запоти́лишник, -ка, м. Подзатыльникъ.
Карапудитись, -джуся, -дишся, гл. = харапудитися.
Мали́шко, -ка, м. Малютка. Левч. 68.
Мі́диця, -ці, ж. 1) = мідик. Вх. Пч. II. 7. 2) Зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Проскурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ проскура. 2) мн. Раст. Malva rotundifolia L. ЗЮЗО. І. 128.
Сабанити, -ню́, -ни́ш, гл. Сильно бранить. Желех.
Штити, шту, штиш, гл. Чтить, почитать. Г. Барв. 207. Которий чоловік отця свого, матер гатить, поважає, тому Бог по всякий час помагає. Мет. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУЛЬГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.