Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покульгати

Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЬГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЬГАТИ"
Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Заморо́жувати, -жую, -єш, сов. в. заморо́зити, -жу, -зиш, гл. Замораживать, заморозить.
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Начальник, -ка, м. Начальникъ.
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами. Чуб. V. 102.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Тхорити, -рю́, -риш, гл. Вонять подобно хорьку. Шейк.
Хвузія, -зії, ж. Ружье. Салдати з хвузіями на сонці так і сяють. Драг. 198. Фузію намірив, обох разом застрілив. Гол. ІІІ. 63.
Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУЛЬГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.