Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покульгати

Покульгати, -га́ю, -єш, гл. Похромать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЬГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЬГАТИ"
Докла́дний, -а, -е. Обстоятельный, подробный, точный.
Закапе́лок, -лку, м. Мѣсто за печкой, печурка, закоулокъ. Той їх і в хату уведе, і в комору, і на горище, і де є який закапелок усюди. Кв. II. 285. Сиділи б отам тихенько по своїх закапелках. Канев. у.
Кабанячий, -а, -е. Кабаній. Бийте його, кабанячу тушу. К. ЧР. 341.
Парування, -ня, с. 1) Выдѣленіе пара. 2) Соединеніе въ пары; спариванье. Г. Барв. 316. 3) Женитьба, вступленіе въ бракъ. Витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування. Мир. ХРВ. 165. Ум. паруваннячко. Через теє паруваннячко утеряла дівуваннячко. Грин. III.
Пообкраювати, -краюю, -єш, гл. Обрѣзать (во множествѣ).
Приказання, -ня, с. Заповѣдь. Прийшов Моисей з приказанями. Гн. II. 226. Десять приказаній Божих.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Розділення, -ня, с. Раздѣленіе. Чи думаєте, що прийшов дати впокій на землі? Ні, глаголю вам, а розділення. Єв. Л. ХІІ. 51.
Розривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. розрити, -рию, -єш, гл. Разрывать, разрыть, раскапывать, раскопать.
Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУЛЬГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.