Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покувікати

Покувікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУВІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУВІКАТИ"
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.
Дзвенкач, -ча, м. пт. Зеленушка, Fringilla chloris. Вх. Пч. II. 10.
Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами. Рудч. Ск. II. 195.
Зростання, -ня, с. Ростъ, выростаніе.
Понакльовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. То-же, что и наклюнутися, но во множествѣ. Вже яйця понапльовувались. Н. Вол. у.
Поспиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл.з чого. Растратить, пьянствуя, что. П'ють, поки й з батьківщини поспиваються. Г. Барв. 261.
Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. г. А своє військо на Львів рихтує. АД. І. 15. Cм. риштувати.
Роскочувати, -чую, -єш, сов. в. роскоти́ти, -чу, -тиш, гл. Раскатывать, раскатить.
Урожай, -жаю, м. Урожай. Не вважай на врожай, а гречку сій, то хліб буде. Ном. № 5845. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. Ном. № 7270.
Хамаркати, -каю, -єш, гл. Читать невнятно, подъ носъ. Козел. у. Хамаркає, наче дяк на криласі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУВІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.