Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полавочник

Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАВОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАВОЧНИК"
Байбарис, -су, м. Раст. барбарисъ. Конст. у.
Затекти́ Cм. затікати.
Ізн.. Cм. зн...
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Нивонька, -ки, ж. Ум. отъ нива.
Попробуркувати, -кую, -єш, гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого. Драг. 204.
П'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечкаЗ п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Самотріть Самъ третей, я и еще двое. Вх. Зн. 62. втвори мені ворота! Бо я іду самотріть на вечерю, на обід. Гол. IV. 512.
Христосуватися, -суюся, -єшся, гл. = христосатися. Закон повеліває христосуватися зо всяким. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАВОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.