Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полавочник

Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАВОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАВОЧНИК"
Допи́ти, -ся. Cм. допивати, -ся.
З'їзди́тися 2, -джуся, -дишся, сов. в. з'їхатися, з'їдуся, -дешся, гл. Съѣзжаться, съѣхаться. Тим ся кажу поховати, де ся пани з'їздя. Гол. І.
Змилка, -ки, ж. Ошибка. Угор.
Кланцатий, -а, -е. Зубастый. Желех.
Кутняк, -ка, м. = кендюх. Вх. Уг. 249.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Ожеледа, -ди, ж. = ожеледиця. Не зайду я в полонинку, бо там ожеледа. Шух. І. 202.
Підзамчанка, -ки, ж. Жительница мѣстности передъ замкомъ. Підзамчанки-молодиці. К. ПС. 79.
Учаклувати, -лую, -єш, гл. Околдовать, заколдовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАВОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.