Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полапати

Полапати, -паю, -єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Чуб. II. 86. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде. Ном. № 3114, стр. 285.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАПАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАПАТИ"
Виважати, -жаю, -єш, гл. = виважувати. Довго пані виважила, поки зважилась. МВ. ІІ. 34.
Кількість, -кости, ж. Количество. Желех.
Кріпитися, -плюся, -пишся, гл. Крѣпиться, твердо держаться. Кріпиться, як диня на морозі. Ном. № 2444. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Ном. № 10675.
Палкий, -а́, -е́ 1) Горючій, удобосгараемый. Березові дрова дуже палкі. 2) Вспыльчивый, горячій. Палкий був чоловік наш піп, але й правда була. Камен. у. 3) Пылкій. До роботи палка. Г. Барв. 424. Ум. палке́нький, палкесенький.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.
Роспоїти, -пою, -їш, гл. Распоить. Шляхта роспоїла венгжиною моїх посланців. Стор. МПр. 43.  
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина. Мнж. 192.
Храпавий II, -а, -е. Хриплый. Желех.
Чикавка, -ки, ж. = чекіт. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАПАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.