Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покутниця

Покутниця, -ці, ж. Кающаяся, отбывающая покаяніе, эпитемію. К. МБ. XI. 157. Иди до тої Покутниці, шо щиро покутуї, Богу сі молит. Гн. II. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТНИЦЯ"
Безсильний, -а, -е. = безсилий. Дужий безсильного давить. Котл. Н. П. вода безсильна. Сказочная вода, отнимающая силу у пьющаго ее. Як він з ким небудь б'ється, то сам п'є силну воду, а другому дає безсилну. Чуб. II. 208. камень безсильний играетъ ту же роль: если его лизнуть, сила пропадаетъ. Чуб. II. 209, 210.
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. Дещо. 17. доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Ном. № 13185. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. Котл. Моск. Чар., явл. X. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. Черк. у. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано. Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Дума. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. Стор. МПр. 153. 4) доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому. Кв.
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Млине́ць, -нця́, м. 1) Блинъ. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті. Ном. № 7336. Вона своїм носом чує, як на небі млинці печуть. Посл. 2) Родъ вѣтряной мельнички съ двумя крыльями для отпугиванія птицъ. Шух. І. 167. Ум. млинчик.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки. О. 1862. V. Кухар. 33.
Підрізування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підрізувати.
Плекачка, -ки, ж. Мамка, кормилица, нянька. Угор.
Химерити, -рю, -риш, гл. 1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку. Шевч. 152. 2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити. К. Дз. 142.
Цибульний, -а, -е. Луковый. Цибульна головка.
Чоботонько, -ка, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.