Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покрикувати

Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИКУВАТИ"
Винний Ii, -а, -е. 1) Винный. Камінне серце, а винний смак — чому то так? Ном. стр. 294, № 162. 2) Виноградный. Ой сіяла винні квіти із приполу. Мет. 139.
Ді́ви́ще, -щі, ж. = Дівчище. Желех.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Г. Барв. 371. Збідніли люде. Камен. у.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба. КС. 1882. V. 348.
Полятиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis. Вх. Пч. I. 9.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти! Черниг. у.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.  
Ужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Употреблять, извлекать пользу. Желех.
Шляхетний, -а, -е. Благородный. Ну, гляди ж, пане Бужинський, щоб не досталось і твоїй шляхетній спині. Стор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.