Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Гав'Юрка, -ки, ж. = вевірка. Cм. білка.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Ходімо, я зловлю гусочку.
Ідак, -ка, м. = їдець.
Наванта́жити Cм. навантажувати.
Понасувати, -ва́ю, -єш, гл. Насунуть, надвинуть (во множествѣ). Понасували шапки аж на вуха.
Ужілка, -ки, ж. = вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв'язують ужівкою. Ум. ужівочка, ужілочка.
Хлібний, -а, -е. 1) Хлѣбный. Кладе (коровай) на віко від хлібної діжі.
2) Богатый хлѣбомъ, имѣющій много хлѣба. Там все народ хлібний. Хлібна країна.
3) хлібна́ дочка́. Незаконнорожденная дочь. Тільки Богу молиться, відмолює гріх свій, що породила хлібну дочку.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою.
Челядський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный молодежи. Челядські пісні.
