Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полазник

Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗНИК"
Балберний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Дзи́ґати, -ґаю, -єш, дзи́ґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Юлить, вертѣться. Годі тобі дзиґати. Староб. у. Що ти тут дзиґаєшся — геть відсіля. Староб. у.
Доморя́дця, -ці, м. Домоправитель.
Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. МВ. ІІ. 95. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Шевч. 359.
Переселянин, -на, м. = переселець. Міусск. окр.
Позруйновувати, -вую, -єш, гл. Разорить, разрушить, развалить (во множествѣ).
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Праведність, -ности, ж. Праведность. Доки ти будеш держатись праведности. К. Іов. 6.
Стряха, -хи, ж. = стріха. Угор.
Химородний, -а, -е. 1) Капризный, своенравный. 2) Посредствомъ колдовства добытый. Воску з під цих бджіл не годиться давати ни церкву, бо він не чистий, химородний. Грин. II. 322.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.