Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полазник

Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗНИК"
Бочкуватий, -а, -е. Бочкообразный.
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькоті́ти, -чу́, -чеш, гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Зави́ти IICм. Завивати II.
Оселка, -ки, ж. 1) Оселокъ. 2) = веселка.
Печенина, -ни, ж. = печеня. Угор.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене. Чуб. IV. 280.
Тиляги, -гів, м. Куяки, латы изъ желѣзныхъ или серебряныхъ дощечекъ, нашитыхъ на бархатѣ, сукнѣ или кожѣ. К. ЧР. 427. Червониї тиляги під сребром, під златом на себе надіває. Лукаш. 42. Тиляги під золотом та під сріблом понадівали. К. ЧР. 332.  
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ. К. ПС. 130.
Хрещатка, -ки, ж. Родъ плахти. КС. 1893. XII. 448. Ум. хрещаточка. Маркев. 11.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.