Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Закіпти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. 1) Закоптить. 2) Поднять пыль.
Зани́кнути, -кну, -неш, гл. Заглянуть, зайти, посмотрѣть. Він уже туди заникнув, у ліс, так і знає, хто там.
Ночовки, -вок и ночо́вочки, -чок, ж. мн. Ум. отъ ночви.
1) Малое корыто.
2) Родъ узора въ вышивкѣ.
Оттак нар. Вотъ такъ, вотъ такъ то. Оттак Вовчок жене ляхів повчок. Оттак! не бродячи качку піймав. оттак-пак. Вотъ такъ то, вотъ какъ. Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять твого хліба... — Оттак-пак! Ба ще б посідали та руки поскладали. Ум. оттакеньки, оттакечки.
Призначати, -ча́ю, -єш, сов. в. призначити, -чу, -чиш, гл. 1) Замѣчать, замѣтить. Вони такі маленькі, що їх і не призначиш. 2) Назначать, назначить. П'ять овечат, що їй призначали. Половина літ минає, я щастя не маю, — так то мені Бог призначив.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло.
Процвісти Cм. процвітати.
Седно, -на, с.
1) Задница. Трахвив го в седно.
2) = садно.
