Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покулятися

Покулятися, -ляюся, -єшся, гл. = покатулятися. Вх. Уг. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУЛЯТИСЯ"
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у.
Захапа́ти Cм. захапувати.
Кликання, -ня, с. Зовъ, призывъ.
Лента́вий, -а, -е. Рваный. Вх. Зн. 32.
Нагото́ві нар. Наготовѣ. Стояла постеля наготові для проїзжих панів. Стор.
Поблизький, -а, -е. Близко находящійся, близлежащій.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Ном. № 9601. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Сонний, -а, -е. Сонный. Його сонного будили — не збудили. Макс.
Трупкати, -каю, -єш, гл. О воронѣ: кричать. Гавран трупкат. Вх. Уг. 271.
Шимбалок, -лку, м. Доска съ уступами, на которые кладутся полки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.