Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Застраши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Испугаться, устрашиться.
Підбріхувати, -хую, -єш, сов. в. підбрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Там-той брехав, а ти підбріхуєш.
Поморочитися, -чуся, -чишся, гл. Повозиться.
Потужити, -жу, -жиш, гл.
1) Поплакать, поголосить.
2) Стянуть, натянуть туго, туже. Ніжки йому зав'язали, ручки потужили, ой так Штолу молодого заболіли жили.
Пошкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пошипѣть, потрещать (на огнѣ) — (о жирѣ, маслѣ и пр.).
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Роздовбати Cм. роздовбувати.
Фужделити, -лю, -лиш и фуждіти, -джу, -диш, гл. О вѣтрѣ: шумѣть, бушевать.
