Бджоленята, -нят, с. мн. Ласк. Пчелы. У нас і бджоленят тих трішечки.
Вельми нар. Очень, весьма. Дорогий ишь до сповіддя, а після сповіддя не вельми. Ішов козак на линію і вельми надувся. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми. Я маю вельми дорогий крам. Вельми добре.
Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Гуконула гаківниця.
Затемня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зате́мнити, -ню́, -ни́ш, гл. Затемнять, затемнить. Та хмара надулась і річ таку веде: «що вже мені се сонце надоїло!... Я здужаю його собою затемнить. Хто ти такий, що хочеш затемнити небесний суд словами без науки?
Лежа́к, -ка, м. 1) Горизонтальная часть дымовой трубы на потолкѣ. 2) Валежникъ. 3) Лежащій улей.
Наляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. = наляпати.
Обезчестити, -щу, -стиш, гл. Обезчестить. Лайдак!.. Пропив усе добро, а тепер обезчестив мене.
Оберем, -му, м. = оберемок.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула.
Худорлявий, -а, -е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Як тичина, високий, худорлявий.
