Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кобзарювати

Кобзарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть кобзаре́м. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 259.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗАРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОБЗАРЮВАТИ"
Важкенько нар. Ум. отъ важко.
Важно нар. 1) Вѣско. 2) Важно. 3) Хорошо, отлично.
Відничок, -чка, м. Ум. отъ відник.
Довко́ла нар. Вокругъ. Обступили ковані коні довкола. О. 1862. IV. 31.
Зати́н, -ну, м. Родъ перегородки изъ камыша, ставящейся въ рѣкѣ, чтобы задержать рыбу, которая, ища выхода, попадаетъ въ поставленную вершу. О. 1861. XI. 116. Отце ж ми робим затин — з очерету, пускаємо ворітця, а біля них спускаємо у воду вершу проти води; через день і набіжить окунь і плітка. О. 1861. XI. 115.
Мисли́вство, -ва, с. Охота на звѣрей.
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Прицяпати, -паю, -єш, гл. Примочить, побрызгать. Вх. Лем. 457.
Сируватий, -а, -е. Сыроватый.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище. К. ПС. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОБЗАРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.