Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поладити

Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАДИТИ"
Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ. Шейк.
Безпечати, -ча́ю, -єш, гл. = убезпечати.
Брязкач, -ча, м. Звонкая монета.
Гру́ди, -де́й, ж. мн. Грудь, перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях — не буть мені в людях. Ном. Коралі і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. Ум. Гру́доньки.
Задуя́вка, -ки, ж. = задувка. Вх. Уг. 239.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Паровина, -ни, ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Росхиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росхили́ти, -лю́, -лиш, гл. Разгибать, разогнуть въ разныя стороны. Вітер жито росхиляє. Мет. 366. Ой із-за гори буйний вітер повіває та вишневий садочок росхиляє. Чуб. V. 798. А я смерти не боюся.... гостоньками обсажуся. — Чоловіче, що ти знаєш, що смерть гостей росхиляє, та й на тебе постягає. Чуб. V. 1093.
Спочити Cм. спочивати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.