Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покруп'янка

Покруп'янка, -ки, ж. Мука гречневая изъ подъ крупъ, т. е. болѣе мелкія крупы, высѣянныя изъ крупныхъ. Вх. Зн. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРУП'ЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРУП'ЯНКА"
Астря́б, -ба, м. = Яструб. Вх. Пч. II. 8.
Замива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зами́ти, -мию, -єш, гл. Замывать, замыть.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459.
Злиде́нність, -ности, ж. Бѣдность; бѣдственное положеніе. Желех.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). Харьк. г. 2) Чешуя рыбья. Вх. Лем. 433.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
Перестрижка, -ки, м. Ум. отъ перестрига.
Покощувати, -щую, -єш, гл. 1) Лакировать; алифить; глазировать. Що маляр малював ще й покощував, вовницею — кучерями повимощував. Н. п. Стоять мостоньки калиновії, калиновії, покощенії. Гол. II. 27. Та покощувано і полощувано шишечку. Мил. 155.
Ревниці, -ниць, ж. мн. Ревность. Ревниці неначе гарячим залізом палили моє нутро. Стор. МПр. 34.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРУП'ЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.