Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поламати

Поламати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Рудч. Ск. II. 6. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали. Чуб. V. 538. 2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Мир. ХРВ. 222. Я стану або другою людиною, або поламаю віру. Левиц. І. 181. 3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Черк. у. Не заснула, а тільки очі поламала. Сим. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Вештатися, -таюся, -єшся, гл. Ходить вездѣ, шататься, шляться. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. Обридло мені вештаться по осоружному світу з нудьгою. Стор. МПр. 40.
Копитник, -ка, копитник, -ка, м. = ко́питень. Лв. 97.
Крюкати, -каю, -єш, гл. 1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі. Мнж. 114. 2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті. Мил. 66.
Накипі́ти Cм. накипати.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.
Помітно нар. Замѣтно. Не помітно, щоб він водився з тією дівкою. Екатер. у.
Понаполіскувати, -кую, -єш, гл. Наполоскать (во множествѣ).
Пороспарювати, -рюю, -єш, гл. Распарить (во множествѣ).
Приповістися, -вімся, -віси́ся, гл. = приповісти 2. Сестра плаче, а приповістися і мені навіть не хотіла. Федьк.
Професорувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть профессоромъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.