Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поламати

Поламати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Рудч. Ск. II. 6. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали. Чуб. V. 538. 2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Мир. ХРВ. 222. Я стану або другою людиною, або поламаю віру. Левиц. І. 181. 3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Черк. у. Не заснула, а тільки очі поламала. Сим. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Живжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = жевжикувати.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Коштовність, -ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum. Вх. Пч. I. 12.
Мости́нці, -ців, м. мн. Доски, положенныя на лодкахъ для составленія парома. Сим. 99.
Одряпати Cм. одряпувати.
Поменити, -ню́, -ниш, гл. Упомянуть, назвать.
Просоліти, -лію, -єш, гл. Просолиться, просолѣть. Солонії млаки слізьми просоліли. К. Досв. 11. Просоліла риба. Конст. у.
П'ятипиришниця, -ці, ж. Родъ болѣзни (накожной?) на рукахъ. ХС. VII. 416.
Хвабрикант, -та, м. Фабрикантъ. О. 1861. IX. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.