Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полазець

Полазець, -зця, м. = полазник. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗЕЦЬ"
Вікопомний, -а, -е. Незабвенный, достопамятный.
Гицельський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гицелю.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Перебийніс, -носа, м. Съ перебитымъ носомъ.
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.
Побрататися, -та́юся, -єшся, гл. Побрататься, подружиться. Побратались свиня з пастухом. Ном. № 2540. Був собі коник і півник, та й побратались. Рудч. Ск. II. 3.
Посудник, -ка, м. Гончаръ, изготовляющій разнаго рода глазированныя и терракотовыя издѣлія, сравнительно лучшія. Вас. 177.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
Тривавий, тривавки́й, -а, -е. Выносливый, воздержный. Н. Вол. у.
Удіти Cм. удівати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЗЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.