Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покуняти

Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 279.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУНЯТИ"
Волосний II -а, -е. Волостной.
Готя́, -тя́ти, с. Птенецъ-глухарь. Шух. І. 239.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться. Желех.
Лічи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Считать. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. Де гроші лічять, там не пхайсь. Ном. № 5863. 2) Лѣчить. Лічили, лічили, — поки її безталанну в труну положили. Шевч. 330.
Присмерк, -ку, м. Сумерки. У присмерку ледві-неледві по степу росяному шлях мрівся. МВ. (О. 1862. І. 77).присмерком. Въ сумеркахъ. Присмерком дочапали до хутора. МВ. (О. 1862. III. 52).
Пузанок, -нка, м. Родъ сельди. Херс. г.
Розбій, -бою, м. 1) Разбой. 2) Разбойникъ. Іди, сину, в темні ліси, нехай тебе розбій забє. Гол. І. 173.
Тще Въ выраж.: на тще́ серце. Натощакъ. Cм. натще.
Утрощити, -щу, -щиш, гл. = утокмачити. Та як бехнуло, то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156).
Чукурлій, -лія, м. = черпіт. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.