Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покришка

Покришка, -ки, ж. Крышка, покрышка. Чуб. І. 73. Вас. 185. Ум. покришечка. На люльки покришечки поробили. Г. Барв. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРИШКА"
Безчуственний, -а, -е. Лишившійся чувствъ. Настя безчуственна теж лежить. Кв.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Дратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, дразнить. К. ЦН. 179. Буде з вас, що шляхту дурно дратували і з лукавим Острянином в степи повтікали. К. Досв. 203. Кожен лист, що читав він, дратував його. Стор. МПр. 88.
Заболі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Заболѣть. Заболіла голова, сама не знаю чого. Чуб. 123.
Кліщик, -ка, м. Насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Натомлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. натоми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться , утомиться. Я не наточивсь. Рудч. Ск.
Півторип'ядний, -а, -е. Длиной или вышиной въ 1 1/2 четверти. Вас. 145.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Тарко, -ка, м. Кличка пестрой собаки. Шейк.
Училяпитися, -плюся, -пишся, гл. Взяться настойчиво; зарядить. Ото, вчиляпився до шег роботи — нема йому й перестання. Н. Вол. у. Добре учеляпився дощ, нема йому перестання. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРИШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.