Вививати, -ва́ю, -єш, сов. в. вивинути, -ну, -неш, гл.
1) Вынимать, вынуть что-либо, развернувъ то, во что предметъ былъ завернуть. З платка вивинув. Вивини рубочок з паперу, з біленького шовку.
2) сов. в. Вывихнуть. Хто кого мине, най ногу вивине.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати.
Зімі́вка, -ки, ж. Поздно созрѣвающая Дыня.
Козирь, -ря, м.
1) Козырь. До всякої масти козирь.
2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. З) Желѣзная лопата. Пятигорск. окр.
4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня.
5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. Ум. козирьо́к.
Микито́н, -ну, м. Демикитонъ.
Настирюватися, -рююся, -єшся, сов. в. настиритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать. надоѣсть, опротивѣть кому своей навязчивостью. Так уже настирилась мені, що вже не знаю, як од тебе одчепитись. Старшина настирився людім, крий Боже! бо не одного й не другого скривдив. Настирився людім, то й віддали в москалі, бо як стеріг ліса, то все людей бив своїх.
Обаполок, -лка, м.
1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна.
2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города.
Повихнути, -ну, -неш, гл. Свихнуть. Се злий знак, особливо для парубків; таким приповідають, що повихнула твоя дівка ногу, т. е. сошла съ пути нравственности.
Подужувати, -жую, -єш, сов. в. подужати, -жаю, -єш, гл.
1) Осиливать, осилить, одолѣвать, одолѣть. Він був самий плохий і нікого не подужав. Насилу десять чоловіка його подужали.
2) Быть въ силахъ, смочь. Як то ми вдвох подужали вкласти в копи стільки горілки? Багато дуже, дак я не подужав забрать усіх.
Рибник, -ка, м.
1) Рыбный садокъ.
2) Родъ сарая, гдѣ солятъ рыбу. Азовск. море.
