Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полазюка

Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗЮКА"
Дога́нка, дога́нонька, доганочка, -ки, ж. Ум. отъ догана.
Дяконе́нко, -ка, м. Сынъ діакона.
Жере́бна прил. Жеребая (о кобылѣ).
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Одурити, -рю́, -риш, гл. Провести, обмануть. А найкраще б зробив св. Петро, як би одурив чорта, бо одурити таку погань нема гріха. Чуб. І. 143.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Пороскушувати, -шую, -єш, гл. Раскусить (во множествѣ).
Рівноваговий, -а, -е. Равновѣсный, равнозначущій. Дві рівновагові половині спасенної ассоціяції «капитала» з працею і работи розумової з работою мускульною. К. Кр. 20.
Сюрчання, -ня, с. 1) Жужжаніе, трескъ (насѣкомыхъ). Докучне сюрчання травяних коників. Мир. ХРВ. 4. 2) Жужжаніе (веретена).
Черепашеня, -няти, с. Дѣтенышъ черепахи. Мил. ЛІ. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЗЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.