Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полазюка

Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗЮКА"
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Заколи́сувати, -сую, -єш, сов. в. заколиса́ти, -лишу́, -шеш, гл. = заколи́хувати, заколиха́ти.
Крокіш, -кошу, м. Раст. Pulmonaria mollis. Вх. Пч. І. 12. Cм. крокіс.
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Побрехати, -брешу, -шеш, гл. Поврать.
Повкриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Укрыться, накрыться (о многихъ). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися. Харьк. у.
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.
Усмолювати, -люю, -єш, сов. в. усмоли́ти, -лю, -лиш, гл. Осмоливать, осмолить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЗЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.