Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покутя

Покутя Cм. покуття.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТЯ"
Вибандилити, -лю, -лиш, гл. — кишки. Выпотрошить, вынуть кишки.
Голосування, -ня, с. Голосованіе, баллотировка.
Жовто́брюха, -хи, ж. пт. Желтобрюшка, овсянка, Motacilla citreola. Ум. жовто́брюшка.
Зги́дити, -джу, -диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають. Федьк. І. 125.
Качня, -ні, ж. соб. Утки. О. 1861. II. Ревяк. 51.
Кривошия, -шиї, об. Кривошеій человѣкъ. Ум. кривоши́йка.
Показити, -кажу, -зиш, гл. Испортить. Дощ покази́ть дорогу. Шух. І. 81. Чарівниця, таки показит маржину. Ез. V. 61.
Полихословити, -влю, -виш, гл. Поругать, поругаться.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.