Блакит, -ту, м. = блакить 2. А зорі на небі з блакиту виринають. Блакит на небі був такий, що й написать його не можна.
Вибріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. вибрехатися, -шуся, -шешся, гл. Изворачиваться, извернуться, выйти изъ неловкаго положенія при помощи лжи, оправдываться, оправдаться ложью. Брехнею не вибрешешся.
Гербований, -а, -е. Имѣющій гербъ. Гербований попихач єзуіцький.
Допе́рво нар. = допіро.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica.
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Зрізнитися, -нюся, -нишся, гл. Отдѣлиться, раздѣлиться.
Костур, -ра, м. Клюка, посохъ. — Діду Сидоре, собак боюся! — А з костуром, бабко, а з костуром, любко, а з костуром, Пархомівно, сивая голубко. Ум. костурець. Я собак боюся. — Ой з костурцем, бабко. Ув. костуряка. (Старець) розбігся, опершися на костуряку.
Скупавіти, (-вію, -єш? или: скупави́ти, -влю, -виш?), гл. Встрѣчено въ слѣд. пѣснѣ: На нашеї на вулиці все купалії молодці. Ой нема, нема натупавшого над Івана над нашого, бо його дівка скупавіла, дівка Храсина полюбила. купалий — качественное прилагательное (найкупавший); въ такомъ случаѣ не произошла-ли здѣсь фонетическая замѣна х на к? тогда было-бы: купалий = хупавий — красивый; скупавити — сдѣлать красивымъ, украсить.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу.
