Веретенитися, -нюся, -нишся, гл. Вертѣться какъ веретено.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Змовка, -ки, ж. = змова. У нас була змовка наперід, то й пішли вдвох красти.
Корінчик, -ка, м. Ум. отъ корінь.
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь — усі моргають, що треба мені за язик вкуситися.
Позатримувати, -мую, -єш, гл. Задержать (во множествѣ).
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Розшарітися, -ріюся, -єшся, гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась.
Спроста нар. Спроста. Уже ж то не спроста в його такий жупан.
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.
