Безґрунтий, -а, -е. 1) Не имѣющій усадебной земли.
2) Безземельный.
Забрязча́ти, -зчу́, -зчи́ш, гл. = забрязкати. Криві шаблі забрязчали. Угору руки підіймали, кайданами забрязчали.
Запе́куватий, -а, -е. Очень строгій. Запекувитий пан був! Що було загадає кому, то вже слухай!
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Обкутувати, -тую, -єш, сов. в. обкутати, -таю, -єш, гл. Окутывать, окутать, плотно завернуть.
Одім.. Cм. отъ відімкнути до відімщення.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Розгасатися, -саюся, -єшся, гл. Разбѣгаться.
Роз'їзд, -ду, м. Разъѣздъ.
Теслювати, -люю, -єш, гл. Плотничать. Ой там теслі теслювали: комареві труну збудували.
