Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить.
Закві́тчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. заквітча́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Украшаться, украситься цвѣтами (преимущественно о головѣ дѣвушекъ), а также и вообще чѣмъ-либо цвѣтнымъ. Квітки рвала, заквітчалася.
Звере́снути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. Як звереснули люде — не хочемо! Звереснув та й побіг.
Лука́, -ки, ж. 1) Лугъ поемный. Ой на луці, на луці, на зеленій травиці. А за горами розіслалась широкими подолами зелена лука. 2) Крутой изгибъ рѣки, образующій мысъ. Ум. лучна, лучейка, лученька, лучечка. Взяв він ей за ручейку, повів він ей на лучейку.
Мачу́ла, -ли, ж. 1) Рогожка, мочала. Ми, бач, не бачили й не чули, а плели мачули. Василева борода манулами увита, а смолою улита. 2) об. = маштула. Там такий манула.
Мозчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = мізчити. Мозчили голови і спини.
Наддніпро́вий, -а, -е. Находящійся, стоящій надъ Днѣпромъ. Не судилось, як хотілось, щоб у своїй хаті, на тій горі наддніпровій життя зазначати.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю.
Укидатися, -даюся, -єшся, сов. в. укинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Быть бросаемымъ, брошеннымъ, бросаться, броситься. У те саме вікно, у котре вкинувся скарб, улізе злодій. 2) Приключаться, приключиться, появляться, появиться. Вкинувся упадок. Йому щось на руці вкинулось. Укинувся червак у хліб. Сивий волос почав укидатись. Страх у серце вкинувся. 3) Пристращаться, пристраститься, предаваться, предаться. Вкинувся у крадіжку. Не вкидайся так тяжко в своє горе. Вкидається у прядіння. Cм. удаватися.
