Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позабивати

Позабивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Убить (многихъ). Се ті самі харцизи, що пана Щуку і патера позабивали. Стор. МПр. 123. На той світ позабивали (різками) сердешних. Мир. ХРВ. 267. 2) Вбить, забить (во множествѣ). Позабивай тут скрізь поляки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБИВАТИ"
Барасулі, -суль, ж. мн. Большія стеклянныя желтыя бусы. Шейк.
Жа́лнощі, -щей и -щів, ж. мн. лощі. Жалнощі узяли його. Черк. у.
Зчесати Cм. зчісувати.
Капати, -паю, -єш, и -плю, -плеш, с. в. ка́пнути, -пну, -неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. І. Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. [p]Р. Дн.[/p]
Кордон, -ну, м. Граница, кордонъ. Від цісарського (астріяцького) кордону їдуть підзамчем.... а далі мостом. Св. Л. 214. Ой звідкіль ти? — З-за кордону. Грин. III. 673.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Налютува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Назлобствоваться.
Похожалий, -а, -е. О человѣкѣ: непосидящій; о вещи: переходящій изъ рукъ въ руки. Рк. Левиц.
Рядна, -ної, ж. Условіе, договоръ. На корогвах уговір-рядну писали. Дума.
Уламок, мку, м. Обломокъ, отломокъ. Взяв він уламок од чистого злота. Щог. В. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАБИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.