Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарука

Гарука, -ки, об. Сварливый человѣкъ. Вх. Зн. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 275.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРУКА"
Бабонька, -ки, ж. Ум. отъ баба.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Жовтоно́гий, -а, -е. Желтоногій. Ой не ходи ж ти до мене, жовтоногий кобче. Н. п.
Кахля, -лі, ж. Изразецъ. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310.
Кульбачити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться. Угор.
Осоружний, -а, -е. Надоѣвшій, противный, постылый, ненавистный. Нехай вони будуть розумні, багаті й письменнійші од нашого Возного, та коли... вони мені осоружні. Котл. Н. П. 363.
Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре. Гол. І. 336.
Половинщина, -ни, ж. Половина недѣленнаго загона. (?) Козел. у.
Хлівище, -ща, м. Ув. отъ хлів.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.