Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поживлятися

Поживлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поживи́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Поживляться, поживиться; пропитываться, пропитаться. Пожививсь, як собака мухою. Ном. № 4763. Бджола шукає, де б їй поживитися. Радомысл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИВЛЯТИСЯ"
Ді́вер, -ра, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Ониж нар. = аж. Вх. Зн. 44.
Повиступати, -па́ю, -єш, гл. Выступить (во множествѣ, во многихъ мѣстахъ). На ногах і на руках повиступала од стужі кров. Шевч. 340.
Повідгороджувати, -джую, -єш, гл. Отгородить (во множествѣ). Повідгороджували свої городи. Харьк.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна. Черк. у.  
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Уразливість, -вости, ж. 1) Чувствительность къ боли. Шейк. 2) Обидчивость.
Хисть, -ті, ж. = хист. К. ЧР. 128. Запорозька хисть. К. ЧР. 150. Тьфу на їх хисть, та й годі. Шевч. 295.
Хряпи, -пів, м. мн. = храпи. Cм. храп 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.