Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожуритися

Пожуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Шевч. 7. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться. Чуб. V. 1012. 2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Харьк. Пожурились наші чумаченьки. Рудч. Чп. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИСЯ"
Богорожник, -ка, м. Раст. Pyrus torminalis Ehrh. ЗЮЗО. І. 133.
Бородавочка, -ки, ж. Ум. отъ бородавка.
Гамарський, -а, -е. Металло-плавильный.
Дряпу́га, -ги, об. = дряпіка.
Лавчина, -ни, ж. = лава 1 (но плохая). Желех.
Навину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навернуться, подвернуться, случайно встрѣтиться.
Обметиця, -ці, ж. 1) Остатки муки на жерновахъ и ящикѣ, покрывающемъ ихъ, обыкновенно обметаемые. ухопив як собака обме́тиці. Потерпѣлъ неудачу. Ном. № 12156. 2) Родъ вышивки. Шух. I. 155, 156.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Підчеревина, -ни, ж. Подбрюшина.
Піскля, -ля́ти, с. = курча. Вх. Пч. II. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.