Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожуритися

Пожуритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Погрустить. Заспіває та й згадає, що він сиротина, пожуриться, посумує, сидячи під тином. Шевч. 7. Треба б було похмелиться, по худобі пожуриться. Чуб. V. 1012. 2) Опечалиться (о многихъ). Пожурилися всі, — такі сумні сидять. Харьк. Пожурились наші чумаченьки. Рудч. Чп. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИСЯ"
Висмалювати, -люю, -єш, сов. в. висмалити, -лю, -лиш, гл. Выжигать, выжечь.
Гнидявий, -а, -е. Вшивый. О. 1862. V. 41.
За́мкнений, -а, -е. 1) Запертый. 2) Заключенный (въ тюрьму).
Засті́лок, -лку, м. Постель. Вх. Лем. 417.
Обидень нар. На день, за день. Да мені хліба на багато треба: я на обидень поїду. Конот. у. Він обидень справиться. Конотоп. у. Обидень не вернеться відтіля. Борз. у. Мені трапилося бачити, як обидень ховали дочку й матку. О. 1862. II. 58.
Перемеженитися, -ниться, гл. безл. Пройти, окончиться къ добру, обойтись. МВ. ІІ. 116. Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло. Г. Барв. 510.
Пипка, -ки, ж. 1) Сосокъ на груди. Конст. у. Вх. Пч. І. 15. 2) Сосокъ въ молочномъ рожкѣ. 3) Носокъ въ молочникѣ, чайникѣ.
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.
Сягнути Cм. сягати.
Шерстєнник, -ка, м. = підклад 2. Шух. І. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖУРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.