Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожурити

Пожурити, -рю́, -риш, гл. Опечалить (многихъ). Росказала про своє горе та й пожурила тим нас усіх. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖУРИТИ"
Гріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Грѣшить. Хто спить, той не грішить. Ном. № 11291. 2) Гріши́ти на ко́го. Подозрѣвать кого, взводить напраслину, грѣшить. Не гріши на Бога — чорт діти забрав. Ном. № 933.
Здобрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. 1) Подобрѣть. 2) Удовольствоваться, удовлетвориться. Рудч. Ск. II. 86. Здобрій тим, що тобі волость присудила. Левиц. КС. 170.
Люба́сочка, -ки, ж. Ум. отъ люба́ска.
Ніженька, -ки и ніжечка, -ки, ж. Ум. отъ нога.
Перезок, -зка, м. Ременный поясъ.
Погребти Cм. погрібати.
Приблукати, -ка́ю, -єш, гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.
Солодуха, -хи, ж. Родъ кушанья изъ ржаного солода( = кваша?).
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖУРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.