Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожога

Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖОГА"
Бадьо, -дя, м. Батя. Этимъ именемъ называютъ также въ нѣкоторыхъ мѣстахъ всякаго старшаго по лѣтамъ мужчину. Бадю! возьміт мене на віз! Шейк.
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Зало́г, -гу, м. = заклад 4. Уман. у.
Каптуроносець, -сця, м. = каптурник. К. МБ. II. 134.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Побанувати, -ну́ю, -єш, гл. Погрустить. Желех.
Посемейство, -ва, с. Семейство. Переїхали у сей замок на життя з своїм посемейством. Стор. МПр. 64.
Прийшлий, -а, -е. Будущій. Радив рушницю придбати добру на прийшлі часи. МВ. ІІІ. 144. Дай, Боже, діждати прийшлого року. Кременч. у.
Протопопша, -ші, ж. Жена протоіерея. Левиц. І. 347.
Сквернити, -ню́, -ни́ш, гл. Осквернять. Умийтеся; образ Божий багном не скверніте. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.