Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ліжниця

Ліжни́ця, -ці, ж. 1) Спальня. 2) Ложе, постель. Після обіда спровожують обох молодих в комору на ліжницю, котру дружби стараються зробити як тільки можна недогодну, щоб погано було лежати. О. 1862. IV. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЖНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЖНИЦЯ"
Бизувати, -вую, -єш, гл. = бізувати. Вх. Зн. 3.
Бідняство, -ва, с. = бідність = біднівство. Дома він кинув таке бідняство, а застав — уже ї всьо. Гн. II. 174.
Брунат, -ту, м. Смуглый, темный, каштановый цвѣтъ.
Зара́за, -зи, ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) Раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. І. 130.
Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824.
Кашель, -шлю, м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном.
Осьон, -на, м. Палка съ гвоздемъ на концѣ для понуканія воловъ. Ровен. у.
Татуньців, -цева, -ве Принадлежащій татунцеві.
Устонька, -ньок, усточка(ки), -чок, с. мн. Ум. отъ уста.
Цілісінький, -а, -е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Рудч. Ск. ІІ. 175. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш? Рудч. Ск. II. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЖНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.