Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Горленя́, -ня́ти, с. = Орленя.
Мо́крий, -а, -е. Мокрый. мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. № накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. мокренький, мокре́сенький.
Оповістити, -ся. Cм. оповіщати, -ся.
Передтіччя, -чя, с. Мѣсто передъ токомъ.
Побентежити, -жу, -жиш, гл. Обезкуражить, смутить (многихъ).
Поновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поновити, -влю́, -виш, гл.
1) Возобновлять, возобновить, 2) Обновлять, обновить. Тогді б ми тінь Олега звеселили і щит його на брамі поновили. Нумо слово рятувать, славу предків поновлять.
Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить.
Теленькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав.
