Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позабруджувати

Позабруджувати, -джую, -єш, гл. Загрязнить (многое).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 252.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБРУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАБРУДЖУВАТИ"
Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Зажи́ра, -ри, об. 1) Обжора. 2) Любостяжательный, алчный къ богатствамъ, ненасытный.
Засурпе́лювати, -люю, -єш, сов. в. засурпе́лити, -лю, -лиш, гл. Всаживать, всадить съ силою. Аф. 438.
Калганка, -ки, ж. = калганівка. І кубками пили слив'янку, ... горілку просту і калганку. Котл. Ен. І. 19.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Підневолити Cм. підневолювати.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Ремесний, -а́, -е́ Ремесленный. Ремесні козаки. О. 1562. II. 61. Як ремесни́й чоловік, то й добре живе тепера — пошив чоботи та штани, от і є на хліб. Лебед. у. Оддати дитину до ремесної науки. К. (О. 1862. III. 22).
Рябомизий, -а, -е. 1) О животномъ: съ черными пятнами на мордѣ. Рябомиза вівця. Мнж. 192. 2) Пестрый. На собі мав шаровари в клітку і жилетку якусь рябомизу. Св. Л. 303.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАБРУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.