Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пожиття

Пожиття, -тя́, с. Прожитье, прожитокъ. Ставало на пожиття його. Мир. ХРВ. 359. Пиття — пожиття. Ном. № 11668.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 251.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЖИТТЯ"
Базала, -ли, об. Мямля, неповоротливый. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Датува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Датировать.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Кабась! меж. Призывъ свиней.
Кутиця, -ці, ж. = кутя. Мил. 37.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Непитущий, -а, -е. Непьющій. Непитущий зроду. Мир. Пов. І. 157.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Пороняти, -ня́ю, -єш, гл. Бросить, сбросить (во множествѣ). Кайдани із рук, із ніг у Чорнеє море пороняв. АД. І. 214.
Потоптати, -пчу, -чеш, гл. Потоптать. Топчу, топчу ряст: дай, Боже, потоптати і того року діждати. Ном. № 331.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЖИТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.